Випадання снігу на непромерзлий ґрунт та його надмірна вологість у зимовий період сприяють розвитку та поширенню снігової плісняви - комплексу хвороб, спричинених низькотемпературними грибами і грибоподібними організмами.
Необхідно зазначити, що в епіфітотійні роки розвиток хвороби становить 40-50%, а загибель врожаю – 15-20%. На окремих полях посіви можуть повністю загинути.
Листя інфікованих рослин знебарвлюється та склеюється між собою.
Збудник захворювання спричиняє зниження ряду морфологічних показників озимих зернових культур, зменшується висота рослин, площа листкової поверхні, довжина колоса та його щільність, маса зерен.
При сильному ураженні спостерігається відмирання вузла кущення, листових піхв, коренів і загибель всієї рослини.
Крім цього, погіршується польова схожість насіння й створюється загроза появи хвороби наступного року.
Збудник снігової плісняви може передаватися через заражене насіння, тому рекомендовано використовувати здоровий та належним чином оброблений посівний матеріал.
Проти снігової плісняви рекомендовано передпосівне протруєння насіння препаратами, внесеними до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Також снігова цвіль може вижити на пожнивних залишках, відтак рослини можуть заразитися через ґрунт. У цьому разі найкращим превентивним заходом є правильна сівозміна та приорювання пожнивних решток.
Зменшення норми висіву та пізніший посів також сприяють зменшенню ризику зараження.
Глянець