Новини

Пральний порошок – це ефективний засіб для видалення бруд і плями з одягу, однак його склад варто враховувати не менше, ніж ціну чи запах. Порошок  містить різні компоненти: поверхнево-активні речовини (ПАР), ензими, відбілювачі, ароматизатори, фосфати та інші добавки. Кожен із них виконує певну функцію, але деякі речовини можуть мати небажаний вплив на шкіру або довкілля.

ПАР є основою більшості пральних засобів — вони допомагають відокремлювати жир і бруд від тканини. У високих концентраціях деякі ПАР можуть подразнювати шкіру та очі. Крім того, окремі види ПАР можуть бути шкідливими для водних організмів, особливо якщо вони повільно розкладаються.

Ензими додають для боротьби з різними видами плям. Наприклад, протеази розщеплюють білкові забруднення, ліпази — жири, а амілази — крохмаль. Для більшості людей вони не становлять значної проблеми під час правильного використання засобу, проте окремі компоненти пральних засобів можуть спричиняти подразнення або алергічні реакції у чутливих людей.

Ароматизатори відповідають за приємний запах випраної білизни. Якщо після використання порошку з’являються свербіж, почервоніння шкіри або інший дискомфорт, варто спробувати засіб без ароматизаторів.

Окрему увагу слід звертати на фосфати. Вони пом'якшують воду та підвищують ефективність прання, але потрапляння великої кількості фосфатів у водойми може сприяти надмірному росту водоростей і погіршенню якості води. Саме тому в багатьох регіонах їх використання в пральних засобах обмежують.

Отже, важливо звертати увагу на відповідність продукції вимогам законодавства. На упаковці прального порошку має бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. Для мийних засобів його наносять на зовнішню поверхню пакування або етикетку. Наявність такого знака свідчить про проходження передбаченої законодавством процедури оцінки відповідності. 

Також під час вибору прального порошку споживачеві варто перевіряти повноту та достовірність маркування: назву і призначення засобу, дані виробника, склад, інструкцію із застосування, заходи безпеки, дату виготовлення, термін придатності та умови зберігання. Уся обов’язкова інформація про продукцію для споживача повинна бути надана українською мовою, при цьому додаткова інформація може зазначатись іншими мовами.