Новини

В осіннє-зимовий період складаються погодно-кліматичні умови, які певним чином впливають на фітопатологічну ситуацію в посівах озимини. Різкі коливання температури, весняні заморозки призводять до ослаблення посівів і, як наслідок, - погіршення їх фітопатологічного стану.

Значних втрат урожаю озимої пшениці та озимого ячменю завдають грибкові хвороби, серед яких найбільш поширені кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз.

Розуміючи особливості розвитку хвороб озимих і вміючи правильно їх діагностувати, можна розробити ефективний захист і зберегти потенційну врожайність.

Кореневі гнилі

Навесні у посівах озимих зернових культур проводиться облік кореневих гнилей.

Залежно від збудника розрізняють: звичайну (гельмінтоспоріозну) кореневу гниль, фузаріозну, офіобольозну та церкоспорельозну. Збудники кореневих гнилей уражують кореневу і прикореневу частини стебла, часто - провідну систему, внаслідок чого рослини стають недорозвинутими, з жовтими чи плямистими листками.

Кореневі гнилі розвиваються протягом усієї вегетації, тому їх треба обліковувати кілька разів. Відразу, як тільки поля звільняться від снігового покрову, обов’язково проводять обстеження на кореневі гнилі. При задовільному стані посівів, на площі до 100 га проби беруть у 10 місцях по діагоналі поля. Для кожної проби викопують поспіль у двох суміжних рядках рослини на відстані 0,5 м. На площі понад 100 га додатково беруть по одній пробі на кожні 50 гектарів. Корені ретельно промивають від ґрунту. Для візуальної діагностики хвороби слід ретельно оглянути кореневу систему рослин. Так, при ураженні первинних і вторинних корінців і підземного міжвузля на них з’являються коричневі штрихи і смуги. У пробі підраховують кількість уражених і загиблих рослин у відсотках.

Борошниста роса

Ця хвороба є однією з найнебезпечніших для рослин озимої пшениці, оскільки спричиняє ураження всіх надземних органів рослин. Борошниста роса зменшує асиміляційну поверхню листків, руйнує хлорофіл та інші пігменти, в результаті чого погіршується інтенсивність фотосинтезу. За інтенсивного ураження уповільнюється розвиток кореневої системи, знижується кущистість рослин, затримується колосіння, прискорюється дозрівання.

Для розвитку збудника борошнистої роси необхідна висока відносна вологість повітря. У сильно уражених рослин послаблюється кущення. Посіви озимої пшениці ранніх строків сівби уражуються сильніше, ніж оптимальних. При внесенні мінеральних добрив з підвищеними дозами калію і фосфору хвороба розвивається слабше, а за надмірної кількості азоту – посилюється.    

На озимих культурах збудник борошнистої роси зимує у вигляді поверхневої грибниці, переважно у піхвах листків. Додатковим джерелом інфекції є клейстотеції на уражених рослинних рештках.

Септоріоз

Збудники септоріозу листя призводять до суттєвих змін фізіолого-біохімічних процесів у рослинн­му організмі. В листках уражених рослин пшениці передусім знижується вміст хлорофілу на 15–70 %, аскорбінової кислоти – на 30–60 мг/%, інтенсивність фотосинтезу — в 4-9 разів, інтенсивність дихання — на 4–17 %. Під впливом хвороби у рослин погіршуються основні показники структури врожаю. Його недобір може сягати понад 30 %.

Септоріоз проявляється у вигляді плямистостей на листках, стеблах та колоссі. Спочатку плями мають нечіткий контур та слабо відрізняються за кольором від основної зеленої тканини листка. З часом центр плям стає попелясто-сірим, на ньому чітко проглядаються темно-коричневі з глянцевим відтінком крапки, що являють собою пікніди патогену. 

Гриб поширюється пікноспорами у вегетаційний період. Цьому сприяють краплини дощу і повітряні потоки. Основними джерелами інфекції є уражені листки сходів озимини та рослинні рештки, де збудник зимує у вигляді пікнід.

Діагностувати септоріоз у польових умовах можна навіть візуально, без збільшувальних приладів. Іноді через схожість симптомів різних плямистостей листя пшениці та відсутність на певних етапах патологічного процесу застосовують біологічний метод діагностики.

Своєчасна діагностика хвороб озимих зернових культур та оцінка фітопатологічного стану посівів є важливими складовими раціонального проведення захисних заходів в період відновлення вегетації. Для прийняття правильного рішення щодо застосування фунгіцидів хімічної групи слід враховувати фітосанітарний стан по­ля, агроекологічні та економічні фактори.