Агропромисловий комплекс на сьогоднішній день - головна галузь економіки України і один з небагатьох секторів, які активно розвиваються. Незважаючи на проблеми в країні, аграрії можуть успішно залучати іноземні інвестиції і залишаються головним джерелом надходження іноземної валюти. Питома вага експорту сільськогосподарських товарів у загальній структурі експорту України в 2015 році склав рекордний показник - 38,2%.
Причин, щоб шукати шляхи виходу на ринок ЄС, більш ніж достатньо. Він для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною. Проте перепоною для повної переорієнтації вітчизняного агросектора на Європу є режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого на певні позиції української продукції встановлені квоти – граничні обсяги, що можуть бути поставлені до ЄС без сплати ввізного мита. Під час наступних експортних поставок ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників. Крім того, якщо говорити про експорт до ЄС рослинної продукції слід чітко дотримуватись фітосанітарних вимог Європейського Союзу. Головною метою європейського законодавства про безпеку продовольства є забезпечення високого рівня захисту здоров'я населення та інтересів споживачів в відношенні продуктів харчування, в свою чергу правила ЄС по кормах націлені на захист здоров'я населення і тварин і, певною мірою, на захист навколишнього середовища. Експорт до ЄС продовольства повинен відповідати загальним умовам, включаючи:
- Загальні принципи і вимоги харчового законодавства для всіх етапів виробництва продуктів харчування / кормів (Регламент (ЄС) № 178/2002 - Розділ 4);
- Відстеження - імпортери продуктів харчування і кормів повинні ідентифікувати і реєструвати постачальника в країні походження (Регламент (EC) № 178/2002 - Стаття 18);
- Загальні правила гігієни продуктів харчування (Регламент (EC) № 852/2004) та гігієнічні вимоги до продуктів харчування тваринного походження (Регламент (EC) № 853/2004);
- Правила щодо присутності залишкових речовин, пестицидів, ветеринарних медикаментів і забруднюючих речовин на продуктах харчування і в них;
- Спеціальні вимоги, що ставляться до генно-модифікованих продуктів харчування і кормів, біопротеінам і нових продуктів харчування;
- Спеціальні правила щодо певних груп харчових продуктів (наприклад, мінеральна вода, какао, продукти швидкого заморожування) і продуктів, призначених для визначених груп населення (наприклад, продукти харчування для немовлят і дітей);
- Спеціальні вимоги до реалізації та маркування кормових матеріалів, комбінованих кормів і кормів, призначених для певних харчових цілей;
- Загальні умови, що стосуються матеріалів, призначених для прямого контакту з продуктами харчування;
- Офіційні контрольні механізми і перевірки для забезпечення відповідності положенням ЄС щодо продуктів харчування та кормів.
При виникненні на території третьої країни проблеми, що цілком ймовірно представляє серйозну загрозу для здоров'я людей або тварин або для навколишнього середовища, Європейська комісія може вжити захисних заходів, що встановлюють особливі умови або припиняють повністю або частково імпорт продукції з відповідної третьої країни.
При ввезенні рослин і продуктів рослинного походження (включаючи фрукти, овочі і продукти лісу) в ЄС необхідно переконатися, що продукція відповідає законодавству ЄС з фітосанітарії. Головною метою фітосанітарних заходів є запобігання ввезення та поширення організмів, які завдають шкоди рослинам і продуктам рослинного походження на території ЄС. Головним чином вимоги мають на увазі, що:
- Певні зазначені організми заборонені для ввезення на територію ЄС відсутні у вантажі;
- Зазначені рослини або продукти рослинного походження повинні супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом.
Необхідно враховувати, що фітосанітарні вимоги також стосуються дерева, що використовується для упаковки, дерев'яних платформ або нехарчових продуктів. Отже, навіть якщо основним об'єктом експорту є, наприклад, рибні продукти або іграшки, необхідно враховувати фітосанітарні вимоги ЄС в разі використання дерев’яного пакувального матеріалу для упаковки і транспортування товарів. Пакувальний матеріал як у вигляді партії, так і супровідний матеріал, експортується до ЄС за умови наявності маркування, що проводиться особою - виробником. Усі подробиці фітосанітарних вимог щодо дерев’яного пакувального матеріалу викладені у Міжнародному стандарті з фітосанітарних заходів № 15 „Вказівки щодо регулювання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі”. Перелік осіб, що включені в Реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу у Вінницькій області розміщена на офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
Отже, при ввезенні в ЄС рослин та продуктів рослинного походження, вони повинні:
- Супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, виданим компетентним органом країни-експортера (Головним управлінням Держпродспоживслужби відповідної області);
- Пройти митні перевірки в пункті в'їзду на територію ЄС;
- Імпортуватися в ЄС офіційно зареєстрованим в державі-члені імпортером;
- Бути заявлені в митних органах до прибуття до місця перетину кордону.
Якщо поставки рослин або продуктів рослинного походження з третіх країн можуть становити небезпеку на території ЄС, держави члени або Європейська комісія можуть вжити тимчасові екстрені заходи. Законодавство ЄС - Директива 2000/29 / EC (Директива про фітосанітарії) встановлює вимоги, які забороняють ввезення організмів, які завдають шкоди рослинам і продуктам рослинного походження, або їх поширення на території ЄС. Директива по фітосанітарії поширюється на наступні товари:
- Рослини: живі рослини і певні живі частини рослин, включаючи насіння. В дану категорію входять:
- Фрукти, крім заморожених при низьких температурах;
- Овочі, крім заморожених при низьких температурах;
- Бульбоплоди, бульбоцибулини, цибулини і кореневища;
- Зрізані квіти;
- Гілки з листям;
- Зрубані дерева зі збереженою листям;
- Листя;
- Культури клітинних тканин рослин;
- Живий пилок рослин;
- Дерева з бруньками, лісопильні відходи і пагони;
- Продукти рослинного походження: Продукти рослинного походження, неперероблені або пройшли просту обробку так, що вони більше не є рослинами.
Крім того, до насіння і посадкового матеріалу, що імпортуються до ЄС, висуваються специфічні фітосанітарні умови. Вважається, що садивний матеріал представляє більш високий фітосанітарний ризик, в порівнянні з іншими підкарантинними матеріалами, і тому існує необхідність в додаткових фітосанітарних заходах. Наприклад до садивного матеріалу виставляються певні фітосанітарні вимоги щодо їх місць вирощення, які мають бути ретельно обстежені під час вегетації на встановлення їх фітосанітарного стану, бути вільними від шкідливих організмів, не мати жодних симптомів захворювань під час спостережень в місцях виробництва, від початку останнього повного циклу вегетації і т.д. Подібна інформація, під час експорту, що важливо, має бути зазначена у пункті 11 фітосанітарного сертифіката. Наприклад, при експорті до ЄС саджанців малини державний фітосанітарний інспектор зазначає наступну інформацію:
Requirements and conditions corresponds to Council Directive 2000/29/EC from 08.05.2000 namely by Annex IV, Part A, Section 1, Points: 19.2, 24, 33, 34 (b). Тобто, заявлено, що Вимоги та умови відповідають додатку IV, Частина А, Розділ 1, пункти: 19,2, 24, 33, 34 (б) Директиви Ради 2000/29 / ЄС від 08.05.2000. Власникам, які займаються вирощуванням садивного матеріалу не зайве знати Міжнародні стандарти з фітосанітарних заходів МСФЗ №36 „Інтегровані заходи для садивного матеріалу”, які регламентують фітосанітарні вимоги відносно садивного матеріалу.
Таким чином, дотримання технології вирощування сільськогосподарської продукції, а особливо садивного та насіннєвого матеріалу відповідно до вимог стандартів, в тому числі міжнародних, суттєво підвищує шанси на завоювання нових ринків збуту.
Глянець