Це день скорботи й водночас глибокої шани. День, коли ми схиляємо голови перед мільйонами полеглих — на фронтах, у концтаборах, в окупації, під бомбами й у голодних ямах. Ми пам’ятаємо тих, хто не дожив до Перемоги, і тих, хто вижив, але назавжди поніс у серці шрами тієї війни.
Для України ця перемога особливо болюча й важка. Наш народ став одним із головних щитів Європи від нацизму. Майже 7 мільйонів українців воювали на фронтах, мільйони цивільних загинули, а цілі регіони були спалені й знищені. Кожна сім’я в Україні знає, що таке втрата.
Сьогодні ми не просто згадуємо минуле. Ми усвідомлюємо, якою крихкою може бути мир і наскільки важливою є єдність перед загрозою тоталітаризму. Пам’ять про ті страшні роки зобов’язує нас бути сильними, пильними та гідними тих, хто віддав життя за наше право жити вільними.
Вічна слава й вдячність усім, хто боровся проти нацизму.
Вічна пам’ять загиблим.
Глянець